БЕЗСТРОКОВІСТЬ ПРАВА ПОСТІЙНОГО КОРИСТУВАННЯ. ЗАХИСТ РЕЧОВОГО ПРАВА ПОСТІЙНОГО КОРИСТУВАННЯ ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТА
В практиці зустрічаються випадки незаконного вибуття з постійного користування фізичних осіб, фермерських господарств земельних ділянок, які надавались у постійне користування фізичній особі, як правило в подальшому засновнику фермерського господарства.
Звичайно незаконне вибуття з постійного користування відбувається на підставі рішення державного органу у власності, якого перебуває земельна ділянка.
Відповідно до ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Водночас законодавство надає право звертатися з вимогами про витребування майна з чужого незаконного володіння не лише власникам, а й іншим особам, у яких майно власника перебувало у законному володінні за відповідною правовою підставою ("титулом").
В даному випадку постійним землекористувачем є титульним володільцем та достатньою правовою підставою для звернення про витребування майна є наявність Державного акту на право постійного користування землею.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 червня 2020 року у справі No 922/989/18 дійшла висновку про те, що з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки.
Право постійного користування земельною ділянкою, набуте у встановленому порядку до 01 січня 2002 року, не втрачається внаслідок його не переоформлення користувачем, який за ЗК України від 25 жовтня 2001 року не є суб`єктом такого права. Право постійного користування земельною ділянкою зберігається за таким користувачем до приведення прав і обов`язків щодо вказаної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства (див. аналогічний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі No 663/1738/16-ц).
У пункті 7.27 постанови від 05 листопада 2019 року у справі No 906/392/18 (провадження No 12-57гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 названого Кодексу, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.
Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є:
а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;
б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;
в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та
організацій;
г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;
ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;
д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Водночас Велика Палата Верховного Суду знову звертає увагу, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі No 911/3681/17 (провадження No 12-97гс19, пункт 39), від 15 жовтня 2019 року у справі No 911/3749/17 (провадження No 12-95гс19, пункт 6.27), від 22 січня
2020 року у справі No 910/1809/18 (провадження No 12-148гс19, пункт 35), від 01 лютого 2020 року у справі No 922/614/19 (провадження No 12-157гс19, пункт 52)).
Тому, не допускається відмова у позові з тих мотивів, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування не визнане судом недійсним, або що таке рішення не оскаржене, відповідна позовна вимога не пред`явлена. Під час розгляду такого спору слід виходити з принципу jura novit curia - «суд знає закони»
Суд незалежно від того, оскаржене відповідне рішення чи ні, має самостійно дати правову оцінку рішенню органу державної влади чи місцевого самоврядування та викласти її у мотивувальній частині судового рішення.
Тому, у разі наявності незаконного рішення і у подальшому відчуження (переоформлення прав) на земельну ділянку не свідчить про припинення права користування і за титульним володільцем земельної ділянки зберігається право на витребування майна з чужого незаконного володіння
Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду зроблені у Постанові від 23 листопада 2021 року у справі No 359/3373/16-ц (Провадження No 14-2цс21): «Застосування позовної давності до віндикаційного позову призводить до правової невизначеності, за якої суд погоджується, що позивач є дійсним власником майна, яке є предметом спору, а відповідач, у свою чергу, є володільцем майна, яке підлягає витребуванню за вимогою власника. Таким чином, правовий титул законного власника майна належним чином не припинений, а у набувача майна на законних підставах право власності не виникло. При цьому перебування майна у володінні особи, яка не є його законним власником, фактично є триваючим порушенням права до моменту припинення у законному порядку правового титулу дійсного власника майна - позивача за віндикаційним позовом, який протягом усього часу з моменту вибуття майна з його володіння до втрати правового титулу залишається законним власником та має право у будь-який час вимагати відновлення свого права, а тому позовна давність до вимоги про витребування майна не застосовується».
В постанові КЦС ВС в справі No 186/599/17 від 27.01.2021 р. зазначено, що для визначення моменту виникнення права на звернення з відповідним позовом враховуються наступні фактори: об’єктивні (факт порушення права – вибуття майна із власності власника за відсутності правових підстав) та суб’єктивні (особа дізналася або могла дізнатися про таке порушення).
Таким чином, право постійного користування є безстроковим і припиняється з виключних підстав передбачений ст. 141 ЗК України.
Не забувайте, що професійна правова допомога допоможе запобігти ризикам для сторін, захистити їх від неправомірних дій та позбавити від неприємних ситуацій.
Щодо отримання консультацій та послуг можна звернутись до нашого адміністратора https://www.facebook.com/profile.php?id=100000061951018 написавши в особисті повідомлення, або зателефонувати за номером +380674056955
Все буде Україна!
Також долучайтеся до нас у соціальних мережах:
Telegram https://t.me/zemfondukraine
Instagramhttps://instagram.com/zemelnyy_fond_ukrayinu?igshid=YmMyMTA2M2Y
Наш сайт https://www.zemfond.net
Comments