У відповідності з вимогами статті 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).
Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.
Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Зокрема, Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 103 від 05.07.2011 (із змінами, далі – Порядок).
Порядок розроблений відповідно до статті 27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" і призначений для використання уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури та іншими суб’єктами містобудування при вирішенні питань забудови присадибних, дачних і садових земельних ділянок.
Розроблення будівельного паспорта здійснюється відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні.
Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов і обмежень.
Для об'єктів будівництва, на які надається будівельний паспорт, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.
Будівельний паспорт видається уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження заяви на видачу будівельного паспорта за формою, наведеною у додатку 1 до Порядку, до якої додаються:
копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію, або заповіту, у разі якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
копія документа, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, у разі якщо право власності на об’єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі здійснення реконструкції, капітального ремонту);
згода співвласника (співвласників) об’єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці (у разі здійснення реконструкції, капітального ремонту) (за умови перебування у спільній власності);
схема намірів забудови земельної ділянки (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об’єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об’єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо), за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку;
проектна документація (за наявності);
згода співвласника (співвласників) земельної ділянки на забудову (у разі розміщення нових об’єктів) (за умови перебування у спільній власності);
інформація про наявність у межах земельної ділянки режимоутворюючих об’єктів культурної спадщини та обмеження у використанні земельної ділянки у разі здійснення нового будівництва об’єкта (за наявності).
Копії документів, що подаються для отримання будівельного паспорта, засвідчуються замовником (його представником).
Документи для отримання адміністративних та інших визначених цим Законом послуг у сфері будівництва подаються до суб’єкта надання відповідної послуги за вибором заявника (якщо інше не визначено цим Законом) з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру":
в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом, користувачами якої є суб’єкт звернення та суб’єкт надання відповідної послуги;
у паперовій формі особисто заявником (у тому числі через центри надання адміністративних послуг) або поштовим відправленням з описом вкладення.
Виключно в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом, користувачами якої є суб’єкт звернення та суб’єкт надання відповідної послуги, подаються документи для отримання таких адміністративних та інших визначених цим Законом послуг щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками (крім об’єктів, на які поширюється дія Закону України "Про державну таємницю"):
отримання вихідних даних (містобудівних умов та обмежень і технічних умов);
експертизи проектної документації на будівництво об’єктів;
оцінки впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля";
отримання права на виконання підготовчих та будівельних робіт;
погодження обґрунтованих відхилень від будівельних норм згідно з частиною п’ятою статті 10 Закону України "Про будівельні норми";
сертифікації енергетичної ефективності об’єктів будівництва та будівель згідно із Законом України "Про енергетичну ефективність будівель";
прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів;
технічної інвентаризації об’єктів незавершеного будівництва, закінчених будівництвом об’єктів та їхніх частин (житлових та нежитлових приміщень);
присвоєння, зміни, коригування, скасування адреси об’єкта нерухомого майна;
обстеження технічних установок згідно із Законом України "Про енергетичну ефективність будівель";
Виключно в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом, здійснюються:
отримання від оператора системи розподілу, інших заінтересованих сторін інформації та/або документів, необхідних для розроблення проектної документації на будівництво та/або технічне переоснащення електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (до точки приєднання електроустановок замовника) та проектної документації на будівництво електричних мереж лінійної частини приєднання (у тому числі інформації та/або документів про наявні запроектовані інженерні та транспортні мережі);
узгодження проектної документації на будівництво та/або технічне переоснащення електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (до точки приєднання електроустановок замовника) та проектної документації на будівництво електричних мереж лінійної частини приєднання з оператором системи розподілу, іншими заінтересованими сторонами (суб’єктами природних монополій, юридичними особами публічного права) згідно із статтею 21 Закону України "Про ринок електричної енергії".
Документи, що подаються для отримання адміністративних та інших визначених цим Законом послуг у сфері будівництва, повинні відповідати таким вимогам:
документи мають викладатися державною мовою;
текст документів має бути розбірливим (написаний машинодруком або від руки друкованими літерами);
документи не повинні містити підчищення або дописки, закреслені слова та інші виправлення, не обумовлені в них, орфографічні та арифметичні помилки, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст;
документи в електронній формі мають бути оформлені згідно з вимогами, визначеними законодавством.
Проектна документація на будівництво в електронній формі повинна бути засвідчена кваліфікованим електронним підписом замовника та генерального проектувальника (проектувальника). Проведення експертизи проектної документації на об’єкт будівництва підтверджується кваліфікованими електронними підписами експертів, які проводили експертизу, та керівника відповідної експертної організації.
Якщо документи подаються особисто, заявник пред’являє документ, що посвідчує його особу відповідно до Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус". У разі якщо заявником є іноземець або особа без громадянства, документом, що посвідчує особу такого заявника, є національний, дипломатичний чи службовий паспорт іноземця або інший документ, що посвідчує особу.
У разі подання документів представником власника (співвласників) об’єкта нерухомого майна заявник додатково пред’являє документ, що засвідчує його повноваження.
Доступ заявника до результатів адміністративних та інших визначених цим Законом послуг, що надаються за допомогою електронної системи, здійснюється через:
портал електронної системи в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи;
електронний кабінет (у разі його наявності);
іншу державну інформаційну систему, користувачами якої є суб’єкт звернення та суб’єкт надання відповідної адміністративної послуги, - у разі подання документів для отримання адміністративних та інших визначених цим Законом послуг з використанням такої системи.
Результати адміністративних та інших визначених цим Законом послуг, що надаються з використанням електронної системи, за зверненням заявника надаються у паперовій формі.
Після направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідно до статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" будівельний паспорт є підставою для виконання будівельних робіт.
Замовник має право виконувати будівельні роботи після:
подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об’єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об’єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;
видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об’єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".
Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Судова практика щодо відмови у видачі будівельного паспорта.
Постанова Верховного суду від 29 січня 2025 року, справа № 600/3670/22-а
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся з позовом до Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради (далі - відповідач), в якому просив:
визнати протиправним і скасувати рішення, у формі повідомлення про відмову у видачі будівельного паспорта НОМЕР_1 від 03.10.2022 Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради про відмову у видачі будівельного паспорта на забудову земельної ділянки ОСОБА_1 площею 0,0602 га, за кадастровим номером 7310136300:22:001:0203, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ;
зобов`язати Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради видати будівельний паспорт ОСОБА_1 на забудову земельної ділянки площею 0,0602 га, за кадастровим номером 7310136300:22:001:0203, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Чернівецький окружний адміністративний суд рішенням від 10.03.2023 у задоволенні позову відмовив.
Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 08.05.2023 скасував рішення суду першої інстанції і ухвалив нову постанову про задоволення позову частково: визнав протиправним і скасував рішення, у формі повідомлення про відмову у видачі будівельного паспорта НОМЕР_1 від 03.10.2022 Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради про відмову у видачі будівельного паспорта на забудову земельної ділянки ОСОБА_1 площею 0,0602 га, за кадастровим номером 7310136300:22:001:0203, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ;
зобов`язав Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради видати будівельний паспорт позивачу на забудову земельної ділянки площею 0,0602 га, за кадастровим номером 7310136300:22:001:0203, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
У справі, що розглядається, колегія суддів наголошує, що вирішення уповноваженим органом питання видачі будівельного паспорта повинно вирішуватись з врахуванням встановлених на місцевому рівні умов та обмежень використання території для містобудівних потреб.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам в контексті протилежних висновків судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів зазначає таке.
Абзац 2 частини другої статті 24 Закону № 3038-VI визначає, що забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
За правилами пункту "а" частини першої статті 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.
Відповідно до встановлених судом першої інстанції обставин, спірна земельна ділянка знаходиться в межах окремо визначеної категорії земель рекреаційного призначення.
Так, згідно пояснювальної записки плану зонування території міста Чернівців (а.с. 38), Р-3 - це рекреаційні зони озеленених територій, які призначаються для повсякденного відпочинку населення і включають парки, сквери, сади, бульвари, міські ліси, водойми, лугопарки, лісопарки, гідропарки, меморіальні парки.
Переважні види використання земельних ділянок: парки, бульвари, доріжки та алеї, майданчики для відпочинку; елементи дизайну, скульптурні композиції, об`єкти декоративно-монументального мистецтва; малі архітектурні форми.
Допустимі види забудови та іншого використання земельних ділянок: допоміжні будівлі і інфраструктура для відпочинку; ігрові майданчики; спортмайданчики; пункти прокату ігрового і спортивного інвентаря; комплекси атракціонів, ігрові зали; танцмайданчики, дискотеки; літні театри і естради; підприємства громадського харчування (кафе, літні кафе, ресторани); пункти надання медичної допомоги; культові споруди; кіоски, ятки, тимчасові павільйони торгівлі і обслуговування; майданчики для вигулу собак.
Отже, на виконання вимог частини другої статті 77 КАС України, відповідачем доведено, та судами обох інстанцій встановлено, що земельна ділянка позивача знаходиться в рекреаційній зоні озеленених територій щодо якої існує визначена Законом заборона на житлову забудову.
Водночас позивачем не доведено та судами не встановлено, знаходження земельної ділянки кадастровий номер 7310136300:22:001:0203, яка належить позивачу, за межами зони озеленених територій.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову, натомість суд апеляційної інстанції помилково скасував законне і обґрунтоване рішення місцевого суду.
📲Щодо отримання консультацій та послуг можна звернутись в особисті повідомлення, або зателефонувати за номером +380674056955 ❤️
🇺🇦Все буде Україна!
💻Також долучайтеся до нас у соціальних мережах:
🟡Telegram https://t.me/zemfondukraine
Comments