Так після будівництва або придбання у власність чи спадкування житлового будинкувиникає потреба у будівництві гаражу, бані чи інших господарських споруд на присадибній земельній ділянці.
Як вже раніше з’ясовували, житловий приватний будинок разом з господарськими спорудами можна побудувати тільки на землях, призначених для житлової забудови, якому присвоєний кадастровий номер.
Кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування (частина перша статті 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр"
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 Земельного кодексу України) відповідно до вимог визначених ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"(далі - Закон).
Наразі зареєструвати право власності на землю можна як через суб'єктів державної реєстрації прав, місцеві центри надання адміністративних послуг (ЦНАПи), так і через нотаріусів, які наділені повноваженнями державних реєстраторів прав на нерухоме майно та можуть здійснювати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень без вчинення нотаріальної дії щодо такого майна.
Граничний розмір площі земельних ділянок, які надаються громадянам для нового житлового будівництва, має становити не менше 150 м2 для блокованої забудови і не менше 500 м2 для індивідуальної житлової забудови.
Перш ніж починати будівництво рекомендуємо здійснити проектування, яке слід зробити самостійно або за допомогою фахівця (архітектора, ландшафтного дизайнера, виконроба), провести передпроектний аналіз ділянки.
Більше того, бажано ще до покупки ділянки оцінити, чи можливо в її межах розміщення всіх бажаних споруд. Пізніше, починаючи планування, слід провести поділ території на функціональні зони, в межах яких будуть розміщені відповідні споруди.
У загальному випадку земельна ділянка, як приклад, може бути поділена на такі чотири зони:
житлова (на ній може розташовуватися не тільки основний будинок, але і гостьовий);
для господарсько-побутових служб (в її межах зводять госпблок, додатковий вуличний туалет, майстерню, льох і т. д.);
для відпочинку (наприклад дитячий майданчик, альтанка, квіткові клумби, територія для барбекю);
садова-городня.
Звичайно, суворе зонування в рамках невеликої ділянки практично неможливо, але рекомендовано прагнення до максимально компактного розміщення профільних будов відносно один одного. Причому влаштовувати всі чотири зони не обов'язково, за бажанням власника можна обійтися без будь-якої з них.
Загальні правила будівництва нових і реконструкції старих садиб регламентує Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Стаття 5 Закону передбачено обов’язковість дотримання вимог містобудівної документації:
1. Програми розвитку регіонів та населених пунктів, програми господарського, соціального та культурного розвитку повинні узгоджуватися з містобудівною документацією відповідного рівня.
2. Вимоги містобудівної документації є обов’язковими для виконання всіма суб’єктами містобудування.
Під час планування здійснення будівництва господарських чи інших споруд, необхідно дотримуватись будівельних норми — ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій, які, зокрема, регулюють питання забудови, в т.ч. і питання відстаней між будинками, будівлями та спорудами як на власній, так і на сусідніх ділянках, відстаней до меж ділянок, протипожежних розривів тощо.
Відступи між житловими будинками та спорудами
Житлові будинки на присадибних ділянках слід розміщувати з відступом від червоних ліній магістральних вулиць - 6 м, житлових - 3 м.
Частина присадибної ділянки між червоними лініями і лінією забудови одно-, двоквартирних і блокованих будинків входить до загальної площі ділянки.
В умовах реконструкції допускається зменшувати відступи від червоних ліній до будинків і споруд з урахуванням сформованої забудови.
При розміщенні будинків в кварталах із сформованою забудовою для догляду за будинками і здійснення поточного ремонту відстань до межі суміжної земельної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни будинку слід приймати не менше ніж 1,0 м. При цьому, має бути забезпечене виконання необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть попаданню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок або взаємо- узгоджене водовідведення згідно з вимогами ДБН В.1.1-25.
Для нової садибної та дачної забудови відстань від межі слід встановлювати не менше 3 м.
Відстань від межі суміжної земельної ділянки до стовбурів дерев, які висаджуються, має бути від 4 м до 6 м в залежності від величини крони (але не менше 1/2 діаметра крони дерева), а до кущів - 1,0 м.
Допустимі відстані від житлових будинків до господарських будівель і споруд наведені в таблиці 6.7.
Житлові будинки та літня кухня :
Господарські будівлі / сараї / для худоби, інших тварин та птахів площею до 50 м2 – 15 м.
Майданчики для компосту, дворові вбиральні, сміттє- збірник, сховища для добрив та ядохімікатів -20м;
Фільтруючий колодязь продуктивністю, до 1 3м3/добу – 8-10м;
Септик продуктивністю до 1-3 м3/добу – 5-8 м.
Артсвердловина водопостачання (питний колодязь) – 20м.
Примітка 1. Господарські будівлі і гаражі сусідніх ділянок допускається блокувати.
Примітка 2. Господарські приміщення для утримання худоби та птиці площею до 50 м2 допускається прибудовувати до одно- та двоквартирних житлових будинків (крім будинків, що знаходяться в IV кліматичному районі) за умов ізоляції від житлових кімнат та кухонь не менше ніж трьома підсобними приміщеннями та за умови забезпечення санітарних відстаней до житлових будин¬ків на суміжних земельних ділянках.
Примітка 3. При продуктивності локальних каналізаційних очисних споруд до 3 м3 на добу водозабірні споруди місцевого господарсько-питного водопостачання допускається розміщувати на від¬стані 40-50 м вниз по течії ґрунтових вод, 20-25 м вверх по течії і 25-30 м по перпендикуляру до осі течії потоку ґрунтових вод. Відстані від артсвердловин та колодязів до окремих будівель і споруд та інших джерел забруднення слід приймати 20 м, місце розташування водозабірних споруд повинно бути вверх по течії ґрунтових вод і вище по відношенню до розташування каналізаційних споруд. За неможливості забезпечення цієї відстані в межах ділянки слід влаштовувати свердловини, колодязі або каптажі для групи будинків, які розміщуються вздовж житлових вулиць із відступом від червоної лінії на 2,5-3 м, на майданчиках розміром 2,5 м х 3 м із твердим покриттям та ухилом не більше 40-50 %о.
Примітка 4. Вигрібні ями дворових вбиралень повинні бути виконані з конструкцій, що запобігають фільтра¬ції фекальних стоків у ґрунт.
Облаштування огорожі.
Присадибні ділянки з боку вулиць та сусідніх ділянок допускається огороджувати. Висоту огорожі слід встановлювати згідно з вимогами ДБН Б.2.2-5 та правилами благоустрою населеного пункту. Встановлення огорожі не може погіршувати інсоляцію житлових будинків на суміжних територіях. Огорожа присадибних ділянок не може виступати за червону лінію та межі ділянки.
Облаштування гаражів
Гаражі слід передбачати вбудованими, прибудованими до житлових будинків або окремо розташованими по лінії забудови, а також в глибині ділянки. Відстані від в’їздів та інших технологічних прорізів гаражів до сусідніх житлових будинків, закладів загальної середньої освіти та закладів дошкільної освіти, інших споруд слід приймати за таблицею 10.6.
10.8.2Відстані від наземних і комбінованих (наземно-підземних) гаражів і відкритих авто¬стоянок легкових автомобілів до житлових і громадських будинків слід приймати не менше тих, що встановлені у таблиці 10.6.
Таблиця 10.6 - Відстані від гаражів і відкритих автостоянок до житлових і громадських будинків
Відстані від гаражів і відкритих автостоянок, м, при кількості легкових автомобілів до житлових будинків, торці житлових будинків без вікон, громадські будинки (крім закладів загальної середньої освіти і закладів дошкільної освіти, лікувальних закладів із стаціонаром) 10м.
Примітка 1. Відстані слід визначати від вікон житлових і громадських будинків і від меж земельних ділянок закладів загальної середньої освіти і закладів дошкільної освіти, лікувальних закладів із стаціо¬наром до стін гаража або меж відкритої стоянки.
Примітка 2. Відстань від секційних житлових будинків до відкритих майданчиків місткістю 101-300 машин, які розміщуються уздовж поздовжніх фасадів, слід приймати не менше 50 м.
Примітка 3. У разі розташування декількох гаражів (автостоянок) на відстані менше 6 м між їх територіями, загальна кількість автомобілів для визначення відстані до будинків і споруд вираховується шляхом додавання.
У відповідності з вимогами статті 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).
Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.
Звертаємо вашу увагу, щодо можливості здійснення будівництва без будівельного паспорта в період воєнного стану !!!
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2022 №722 визначено, що на період дії воєнного стану в Україні та протягом одного року з дня припинення чи скасування воєнного стану:
будівництво індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) площею до 500 кв. метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки за рішенням замовника відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні, а у разі відсутності затвердженої містобудівної документації на місцевому рівні - відповідно до цільового призначення земельної ділянки та обмежень у використанні земель, визначених Законом України “Про охорону культурної спадщини”, може здійснюватися замовником без отримання будівельного паспорта забудови земельної ділянки.
У такому разі замовник звертається до архітектора або інженера-проектувальника, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, на підставі укладеного між ними договору, архітектор або інженер-проектувальник забезпечує створення та/або завантаження до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ) з накладенням кваліфікованого електронного підпису схеми намірів забудови земельної ділянки (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об’єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об’єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо), створеної з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил.
Строк виконання робіт, розмір та порядок оплати робіт визначаються у договорі за домовленістю сторін.
При цьому під час подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт замовник зазначає реєстраційний номер схеми намірів забудови земельної ділянки в ЄДЕССБ.
Після введення об’єкта до експлуатації можливе оформлення право власності на нього. Для цього необхідно звернутися до Центру надання адміністративних послуг або нотаріуса.
📲Щодо отримання консультацій та послуг можна звернутись в особисті повідомлення, або зателефонувати за номером +380674056955 ❤️
🇺🇦Все буде Україна!
💻Також долучайтеся до нас у соціальних мережах:
🟡Telegram https://t.me/zemfondukraine
Comments