Детальніше розглянемо у відео!
Однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата. Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Проте, в Указі Президента №92/2002 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)" зазначено, що одне із пріоритетних завдань розвитку аграрного сектору економіки – підвищення рівня соціального захисту сільського населення, зокрема шляхом уведення плати за оренду земельних ділянок сільгосппризначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3 %, визначеної відповідно до законодавства, вартості земельної ділянки.
Тому, у багатьох власників земельних ділянок приватної власності виникає питання: чи можна встановлювати орендну плату нижче, ніж 3% від розміру НГО?
Друзі, не забувайте підписуватись на наш канал, ставити лайки та коментувати відео. З нами Ви будете в курсі всіх земельних нюансів та нововведень.
Перш за все, слід зазначити, що при встановленні розміру орендної плати необхідно враховувати, що:
для земель державної або комунальної форми власності правила встановлені на законодавчому рівні. Розмір плати визначається у відсотках від НГО земельної ділянки, а річна сума платежу не може бути меншою від розміру земельного податку, розрахованого згідно з пп. 288.5.1 ПК, і не повинна перевищувати 12 % НГО;
для земель приватної форми власності не встановлені обмеження у виборі шкали та граничного розміру. Тобто дозволяється вибирати будь-який розмір і формат орендної плати.
Але як тоді бути з Указом Президента №92/2002?
У зв’язку з тим що формулювання в Указі прописано нечітко, нерідко виникають спірні ситуації. Як показує судова практика, суди часто встають на бік орендарів і відмовляють орендодавцям у задоволенні їх вимоги визнати договір недійсним на тій підставі, що орендна плата повинна становити не менше 3 % НГО.
Наприклад, у постанові Верховного Суду 10 червня 2019 року у справі №540/1354/16-ц зазначено, що невідповідність розміру орендної плати, визначеного сторонами за взаємною згодою, розміру, передбаченому Указом № 92/2002, не служить підставою для визнання договорів недійсними, оскільки сторони можуть змінити ці умови в порядку, прописаному в самому договорі.
Крім того, аналіз норм Указу № 92/2002 свідчить про те, що вимога про встановлення орендної плати в розмірі не менше 3 % вартості земельної ділянки не є імперативною нормою, яка змінює або доповнює основний спеціальний нормативний акт – Закон України "Про оренду землі".
Аналогічна думка міститься в постанові Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі № 539/232/18, у якій зазначено, що орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за угодою сторін. А Указ № 92/2002 носить рекомендаційний характер.
Таким чином, Указ №92/2002 не може змінювати норми, установлені Законом України "Про оренду землі", відповідно до якого розмір, форма та строки внесення орендної плати за землю визначаються виключно сторонами договору. Водночас, на практиці сторони договору оренди встановлюють орендну плату не нижче 3% від НГО для уникнення можливих судових спорів з цього питання.
Не забувайте, що професійна правова допомога допоможе запобігти ризикам для сторін, захистити ваші права та позбавити від неприємних ситуацій.
Задавайте питання у коментарях, звертайтеся за консультаціями та замовляйте послуги.
Дякую за увагу! Намагався, щоб цей ефір був вам корисним! Кожному з вас бажаю успіхів у земельних справах та, звісно, якнайшвидшого миру
Слава Україні!
Comentarios