Емфітевзис за своєю правовою суттю є видом речових прав на чуже майно, а саме – правом володіти та користуватися чужою землею для сільськогосподарських потреб.
Це право встановлюється договором між власником земельної ділянки й особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевт).
При продажі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться в оренді, в орендаря є переважне право на купівлю такої земельної ділянки, а процедура реалізації такого переважного права передбачена ст. 130-1 Земельного кодексу України.
На відміну від оренди емфітевзис значно менш врегульований на законодавчому рівні, тому у землекористувача (емфітевта) немає переважного права на придбання такої земельної ділянки.
Однак обов'язково необхідно перевірити умови самого договору емфітевзису, оскільки там може бути визначений обов'язок власника землі повідомити про намір продати ділянку.
Тобто землевласник не зобов’язаний повідомляти емфітевта про свій намір продати землю, якщо інше невизначено договором емфітевзису.
Також відповідно до ч.1 с.148-1 Земельного кодексу України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов’язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.
Тому зверніть увагу, що договір емфітевзису залишається чинним для нового власника землі!
📲Щодо отримання консультацій та послуг можна звернутись в особисті повідомлення, або зателефонувати за номером +380674056955 ❤️
🇺🇦Все буде Україна!
💻Також долучайтеся до нас у соціальних мережах:
🟡Telegram https://t.me/zemfondukraine
Comentarios