top of page
anna.ros688

Переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі

 

Нормативне врегулювання

Питання переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежиліврегульоване ст. 8 Житлового кодексу України.

Так, переведення придатних для проживання жилих будинків і жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду в нежилі, як правило, не допускається. У виняткових випадках переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі може здійснюватися за рішенням органів, зазначених у ч. 2 ст. 7 цього Кодексу.

Переведення жилих будинків і жилих приміщень відомчого і громадського житлового фонду в нежилі провадиться за пропозиціями відповідних міністерств, державних комітетів, відомств і центральних органів громадських об’єднань.

 

Хто здійснює переведення

У відповідності з ч. 2 ст. 7 Житлового кодексу України, на яку міститься посилання у ст. 8 даного Кодексу, непридатні для проживання жилі будинки і жилі приміщення переобладнуються для використання в інших цілях або такі будинки зносяться за рішенням виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) ради.

Отже, переведення жилого приміщення в нежиле здійснюється за рішенням та у порядку встановленому місцевою владою, так як саме органи місцевого самоврядування уповноважені вирішувати це питання (будинок або визнається непридатним для проживання, або змінюється його функціональне призначення).

 

Порядок звернення щодо переведення

Звернутися з питанням про переведення жилого приміщення в нежиле до виконавчого комітету сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) ради можливо через центр надання адміністративних послуг за місцезнаходженням приміщення.

Подати заяву на отримання послуги заявник може особисто або через законного представника, шляхом відправлення документів поштою (рекомендованим листом).

Звернутися може юридична особа, фізична особа-підприємець, громадське об’єднання, що не має статусу юридичної особи, представницький орган місцевого самоврядування.

Необхідні документи для переведення

- заява;

- копія паспорту та ідентифікаційного номера (для фізичних осіб);

- свідоцтво про державну реєстрацію підприємства (посвідчено в установленому законом порядку), довідку про внесення до Єдиного державного реєстру (копія) (для юридичних осіб);

- копія документа, який підтверджує право власності на житлове приміщення, житловий будинок;

- копія технічного паспорта на жиле приміщення або жилий будинок;

- письмова згода мешканців прилеглих квартир при втручанні в елементи спільної власності;

- довідка про відсутність зареєстрованих осіб;

- висновок про технічний стан існуючих будівельних конструкцій та інженерних мереж, можливості їх реконструкції та перепланування, з метою зміни цільового призначення та висновок про можливість переведення жилих приміщень, житлового будинку до нежитлового фонду;

- згода об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, у разі розміщення квартири в будинку, де створено таке об’єднання.

 

Умови і випадки надання

Переведення житлових приміщень у нежитлові проводяться у випадках:

– визнання у встановленому порядку жилих приміщень непридатними для проживання;

– зміни функціонального призначення житлового приміщення.

 

В нежитлові можуть бути переведені, як виняток, житлові приміщення, розташовані у цокольних поверхах, на перших поверхах, та у виключних випадках на других поверхах житлових багатоповерхових будинків, окремо розташовані житлові будинки для розміщення в них об’єктів невиробничої сфери. Якщо квартира, що переводиться, розташована вище першого поверху, то всі приміщення, розташовані під нею, повинні мати статус нежитлових.

Житлове приміщення (квартира) і житлові будинки (або їх частини), які планується переводити в нежитлові не повинні використовуватися для постійного проживання, а також не повинні бути обтяжені правами третіх осіб. Громадяни, які мешкали в них до прийняття рішення про переведення, повинні бути зняті з реєстрації місця проживання за даною адресою.

При переведенні житлових приміщень в нежитлові повинно зазначатися їх цільове призначення.

Обов’язковим також є доступності для маломобільних верств населення та окремого входу і евакуаційного виходу, які ізольовані від житлової частини будинку.

 

Не допускається розміщення у такому об'єкті:

• виробництва промислового характеру;

• підприємств громадського харчування з більшою, ніж визначена, кількістю посадкових місць. До прикладу, зустрічаються положення, де їхня гранична кількість зазначена як 25, в інших це 50 місць тощо;

• розважальних закладів (казино, залів гральних автоматів та інших розважальних закладів);

• громадських туалетів;

• пунктів приймання склотари;

• магазинів із загальною площею, що перевищує встановлену. Це може бути 300, 1000 квадратних метрів або інша межа, залежно від рішення місцевої ради;

• спеціалізованих закладів і підприємств, експлуатація яких може призвести до забруднень території та повітря, шкідливого впливу на мешканців;

• підприємств побутового обслуговування, на виробництві яких застосовуються легкозаймисті і вибухонебезпечні речовини.

Не можна розміщувати у приміщенні, стосовно якого приймається рішення про переведення, похоронні бюро. А от стосовно їхніх офісів заборона відсутня.

Державні будівельні норми забороняють також розміщення в житлових переобладнаних на нежитлові приміщення в багатоквартирних будинках виробничих приміщень, певних типів лікарських кабінетів і лабораторій, перукарень і майстерень з ремонту годинників площею понад 100 квадратних метри, лазень, саун, пралень (крім самообслуговування) і хімчисток, а також автоматизованих телефонних станцій площею більше 100 квадратних метрів. Деякі порядки, прийняті місцевими радами, також дублюють ці норми. Хоча непередбачення їх органами місцевого самоврядування в своїх актах не скасовує обов'язковості таких положень.

 

Результат та способи отримання результату

Орган місцевого самоврядування:

- приймає рішення про переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі;

- відмовляє у прийнятті рішення про переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі, якщо надані документи не відповідають чинному законодавству або документи подані не в повному обсязі.

Заява розглядається за загальними правилами протягом 30-денного терміну.

Отримати рішення про переведення заявник може особисто або через законного представника, поштовим відправленням на вказану при поданні заяви адресу (рекомендованим листом).

Рішення про переведення приймається на безоплатній основі.

 

Оскарження відмови

Відмову органу місцевого самоврядування у прийнятті рішення про переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі може бути оскаржено в судовому порядку.

Недавние посты

Смотреть все

Comments


bottom of page