top of page
Фото автораСергій Коновалов

Присвоєння кадастрового номера земельній ділянці

Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб.

Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється:

  • у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;

  • шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок;

  • шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

  • шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом;

  • за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);

  • за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території.

Земельні ділянки можуть бути об’єднані, якщо вони мають однакове цільове призначення. У разі поділу земельної ділянки, об’єднання земельних ділянок сформовані земельні ділянки зберігають своє цільове призначення.

Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Державна реєстрація прав суборенди, сервітуту, які поширюються на частину земельної ділянки, здійснюється після внесення відомостей про таку частину до Державного земельного кадастру.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

В кадастровому номері «зберігається» інформація щодо розташування земельної ділянки, цільового призначення, меж та інших важливих даних. Унікальний цифровий код присвоюється земельній ділянці під час реєстрації в Державному земельному кадастрі та не повторюється на всій території України. Кадастровий номер складається з 19 цифр, розділених двокрапкою, та має таке тлумачення:

  1. Перші 10 визначають межі адміністративно-територіального устрою України (населений пункт);

  2. Наступні 2 – номер кадастрової зони відносно адміністративної області;

  3. Наступні 3 – номер кадастрового кварталу відносно кадастрової зони;

  4. Останні 4 – інформують про місцезнаходження земельної ділянки відносно кадастрового кварталу.

Для чого потрібен кадастровий номер?

Присвоєння кадастрового номера — обов'язкова складова процесу приватизації, оформлення прав власності, врегулювання договірних відносин, що здійснюється шляхом державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Кадастровий номер присвоюється земельній ділянці незалежно від форми власності. У разі переходу права власності на земельну ділянку від однієї особи до іншої, виникнення інших, крім права власності, речових прав на земельну ділянку, зміни речових прав на земельну ділянку, інших відомостей про неї кадастровий номер не змінюється.

У разі поділу чи об'єднання земельній ділянці/земельним ділянкам присвоюється нові кадастрові номери.

Зверніть увагу, що форма Державного акту із зазначенням кадастрового номера була затверджена 02.04.2002 (постанова Кабінету Міністрів України № 449, що втратила чинність 23.07.2013), у зв’язку з чим Державні акти старого зразка не містять кадастрового номеру. Звісно, вони є дійсними і без нього, але відповідно до ст.132 Земельного кодексу України, неможливо здійснити будь-яку угоду без присвоєного кадастрового номеру, в тому числі:

  • продаж;

  • дарування;

  • спадщина;

  • застава;

  • обмін;

  • поділ чи об’єднання;

  • оренда;

  • внесення в статутний фонд підприємства;

  • продаж будинку чи будівлі, розташованій на ділянці

Земельна ділянка припиняє існування як об’єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі:

  1. поділу або об’єднання земельних ділянок;

  2. скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації;

  3. якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", не було зареєстровано протягом року з вини заявника (наразі цей пункт не працює).

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці.

Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.

Важливо! Згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про Державний земельний кадастр» у разі, якщо відомості про земельні ділянки, право власності на які виникло до 2004 року, не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників.

Що ж потрібно зробити власникам земельних ділянок, право власності на які посвідчено Державним актом без зазначення кадастрового номера?

Необхідно звернутися до землевпорядної організації – розробника документації із землеустрою (розробниками документації із землеустрою є юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою) та замовити розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка є основою для отримання кадастрового номера.

Як присвоїти кадастровий номер земельній ділянці?

Після розроблення технічної документації із землеустрою необхідно зареєструвати земельну ділянку в Державному земельному кадастрі.

Для присвоєння кадастрового номера необхідно надати такі документи:

  1. заяву (у паперовій або електронній формі) про державну реєстрацію земельної ділянки встановленої форми;

  2. оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки;

  3. документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Заява про державну реєстрацію земельної ділянки з видачею витягу з Державного земельного кадастру подається через центр надання адміністративних послуг.

Заявники мають право також надсилати документи Державному кадастровому реєстраторові в електронній формі через уповноважених ними осіб, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників та є розробниками відповідної документації із землеустрою або працюють у складі розробника - юридичної особи (сертифіковані інженери-землевпорядники), за електронним цифровим підписом сертифікованого інженера-землевпорядника засобами телекомунікаційного зв’язку.

Заява про державну реєстрацію земельної ділянки в електронній формі з доданими документами подається відповідним сертифікованим інженером-землевпорядником через Єдиний державний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему Держгеокадастру, представлену у формі Інтернет-сторінки, що забезпечує формування та подання заяви.

Строки розгляду питання щодо реєстрації земельної ділянки

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку.

Відповідно до законодавства державну реєстрацію земельної ділянки здійснюють державні кадастрові реєстратори територіальних органів земельних ресурсів. Саме вони приймають рішення про державну реєстрацію земельної ділянки або рішення про відмову у такій реєстрації.

Послідовність проведення державної реєстрації земельної ділянки визначається Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051.

Законодавством визначено строк проведення державної реєстрації земельної ділянки, який становить 14 календарних днів з дня реєстрації заяви (7 днів – у разі здійснення державної реєстрації земельної ділянки за принципом екстериторіальності) (Постановою Кабінету Міністрів України від 03 червня 2020 року № 455 «Деякі питання реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок» затверджено "Тимчасовий порядок взаємодії між державними кадастровими реєстраторами територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок).

Після перевірки державний кадастровий реєстратор реєструє земельну ділянку в Державному земельному кадастрі та видає витяг про реєстрацію. Але існує й можливість отримати відмову у реєстрації. Державний кадастровий реєстратор може приймати рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки в разі:

– невідповідності поданих документів вимогам законодавства;

– розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини;

– подання заявником документів не в повному обсязі.

У таких випадках державний кадастровий реєстратор не пізніше наступного робочого дня з моменту прийняття рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру видає або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення заявникові таке рішення.

На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.

Для можливості розпорядження земельною ділянкою (здачі в оренду, продажі) необхідно зареєструвати право власності на земельну ділянку в Реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Для цього необхідно звернутися із заявою про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку до державного реєстратора відділу ЦНАП або нотаріуса. Ви вправі звернутись до будь якого відділу ЦНАП в межах області за місцезнаходженням земельної ділянки, або до нотаріуса в межах нотаріального округу.

Державний акт та витяг з реєстру прав власності і будуть засвідчувати ваше право власності на земельну ділянку.

Після цього – справу зроблено: ваша ділянка має кадастровий номер, а ви – можливість проводити з нею будь-які операції.

Увага!

Якщо ви маєте земельну ділянку, користуєтеся нею, але вона зареєстрована до 2004 року, то, швидше за все, повноцінно розпоряджатися ви нею не можете. Це тому, що в неї немає кадастрового номера. А це означає, що інформація про земельну ділянку не внесена до державного земельного кадастру. Обов’язково перевірте вказану інформацію стосовно Вашої земельної ділянки (земельних ділянок).

Відповідно до статті 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» у разі якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.

Шановні учасники групи #Земельний фонд України, користуйтесь нашими порадами та діліться ними з знайомими, а якщо виникнуть питання щодо цієї теми чи будь якої іншої, то наші фахівці мають всі необхідні можливості аби надати якісну консультацію та кваліфіковану допомогу кожному.

З приводу отримання консультацій, роз’яснень та послуг ви можете звертатися до адміністратора групи Сергія Коновалова, написавши йому в особисті повідомлення

Також, долучайтесь до нас у соціальних мережах:

Наш сайт https://www.zemfond.net



3 194 просмотра0 комментариев

コメント


bottom of page