І Відчуження як цілісного майнового комплексу
У своїй діяльності фермерські господарства керуються спеціалізованим Законом України «Про фермерські господарства» та своїм Статутом.
Так, згідно з ч. 2 ст. 22 Закону України «Про фермерське господарство» за рішенням членів фермерського господарства відповідно до закону фермерське господарство як цілісний майновий комплекс може бути відчужене на підставі цивільно-правових угод громадянам України, які мають право на створення фермерського господарства, або юридичним особам України для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
В наведеній нормі йдеться про один із варіантів продажу фермерського господарства, а саме як цілісного майнового комплексу.
За ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про фермерські господарства» фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов’язання.
Статтею 19 ЗУ «Про фермерські господарства» До складеного капіталу фермерського господарства, в свою чергу, можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу
Відповідно до частини 1 ст. 657 Цивільного кодексу України: «Договір купівлі- продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі»
Окрім цього, члени ФГ як власники земельних ділянок, які отримали їх у процесі паювання, мають право передати право власності на них (продати чи подарувати) засновнику ФГ чи іншим членам, які залишаться у складі членів господарства.
Укладення цивільно-правових угод, що передбачають перехід права власності на земельні ділянки, а також набуття права власності на земельні ділянки за такими угодами здійснюються відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог Земельного кодексу України.
Закон України «Про фермерські господарства» не містить обов’язковість формування при створенні ФГ статутного капіталу і як наслідок більшість ФГ створювалась без формування статутного капіталу.
Отже, Фермерське господарство може бути відчужене на підставі цивільно-правових угод. Важливо те, що відчуження може відбутися за рішенням усіх членів цього господарства. Причому новими власниками можуть бути як громадяни України, котрі мають право на створення фермерського господарства, так і юридичні особи України, які ведуть товарне сільськогосподарське виробництво.
Так, громадяни, які придбали майно фермерського господарства як цілісного майнового комплексу, подають на державну реєстрацію Статут фермерського господарства. Це передбачено у частині третій статті 22 Закону України «Про фермерське господарство».
ІІ Відчуження частки у статутному капіталі фермерського господарства
Проте, для того, щоб мати змогу відчужити частку у статутному капіталі фермерського господарства, необхідно, щоб статутний капітал був сформований. Одночасно, законодавчі акти не містять заборону формування статутного капіталу у фермерському господарстві, а отже компетентний орган управління фермерського господарства може ухвалити рішення про формування його статутного капіталу. Таке право, може бути передбачено в змісті Статуту ФГ.
Продаж частки у статутному капіталі оформляється договором купівлі-продажу. Згідно з ч. 2 ст. 656 ЦК України до договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.
Статтею 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 208 ЦК України, правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу належить вчиняти у письмовій формі.
Згідно з ч. 1 ст. 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
Відповідно до вимог пункту 3 частини 5 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю подається, зокрема, один із таких відповідних документів:
а) рішення загальних зборів учасників (рішення єдиного учасника) товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників;
б) рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про виключення учасника з товариства;
в) заява про вступ до товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;
г) заява про вихід з товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;
ґ) акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;
д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві;
е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;
Будь-яких вимог щодо нотаріального засвідчення договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі юридичної особи вказаний закон не містить.
Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.
У зв’язку з тим, що чинне законодавство детально не регламентує процедуру продажу фермерського господарства як цілісного майнового комплексу і як наслідок для можливості практичної реалізації цієї процедури сторонам необхідно здійснити низку додаткових заходів. Так само, стосовно вчинення певних дій для можливості продажу частки у статутному капіталі ФГ, необхідність внесення змін до установчих документів, з метою вирішення питання про формування статутного капіталу та розподілення його між учасниками.
Не забувайте, що професійна правова допомога допоможе запобігти ризикам для сторін, захистити їх від неправомірних дій та позбавити від неприємних ситуацій.
Щодо отримання консультацій та послуг можна звернутись до нашого адміністратора https://www.facebook.com/profile.php?id=100000061951018 написавши в особисті повідомлення, або зателефонувати за номером +380674056955
Все буде Україна!
Також долучайтеся до нас у соціальних мережах:
Telegram https://t.me/zemfondukraine
Instagramhttps://instagram.com/zemelnyy_fond_ukrayinu?igshid=YmMyMTA2M2
Наш сайт https://www.zemfond.net
Opmerkingen