У постанові від 06 березня 2024 року у справі №902/1207/22 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок щодо тлумачення умов договору оренди землі в частині моменту набрання чинності таким договором.
ВП ВС зазначила, що насамперед слід звернути увагу на те, що концепція розмежування дати укладення договору оренди землі і дати набрання ним чинності властива законодавству, яке діяло до 01 січня 2013 року.
Однак після законодавчих змін слід розмежовувати момент укладення договору оренди землі (це момент досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов та підписання для договорів з 01 січня 2013 року), з якого у його сторін виникають права і обов’язки у зобовʼязальнихправовідносинах, і момент виникнення на підставі вказаного правочину речового права, який пов`язаний з моментом державної реєстрації такого права.
Якщо момент укладення договору оренди землі та реєстрація права оренди землі не збігаються в часі, то в проміжку між укладенням договору і реєстрацією речового права договір діє, а у сторін є право захищати свої порушені договірні права зобов’язального характеру зобов‘язально-правовими способами.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який у відповідній частині набрав чинності 16 січня 2020 року, частину першу статті 19 Закону України "Про оренду землі" доповнено двома реченнями такого змісту: «Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права».
Цим же Законом абзац третій частини першої статті 15 Закону "Про оренду землі" викладено в такій редакції: «дата укладення та строк дії договору оренди». Тобто із 16 січня 2020 року, окрім строку дії договору оренди землі, до істотних умов цього правочину належить також дата його укладення.
ВП ВС зауважує, що статті Закону України "Про оренду землі" імперативно встановлюють, що дата укладення договору оренди землі є істотною умовою цього правочину і саме з цієї дати починається перебіг строку його дії.
Тому сторони договору оренди землі не можуть врегулювати свої відносини (визначити взаємні права та обов`язки) у спосіб, який суперечить імперативним нормам, зокрема на власний розсуд встановити інші правила визначення дати початку перебігу строку дії цього правочину або не зазначати дати його укладення.
У протилежному випадку умови договору оренди землі, що не відповідають вказаним вище імперативним нормам Закону №161-XIV, не створюють для сторін такого правочину тих наслідків, на які вони спрямовувались.
Не забувайте, що професійна правова допомога допоможе запобігти ризикам для сторін, захистити їх від неправомірних дій та позбавити від неприємних ситуацій.
📲Щодо отримання консультацій та послуг можна звернутись в особисті повідомлення, або зателефонувати за номером +380674056955 ❤️
Все буде Україна!
💻Також долучайтеся до нас у соціальних мережах:
🟡Telegram https://t.me/zemfondukraine
Comments